- сяйливий
- —————————————————————————————сяйли́вийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
сяйливий — а, е. 1) Який сяє, яскраво світиться. 2) Який блищить, відбиваючи світло, промені. 3) Який виражає радість, щастя, вдоволення … Український тлумачний словник
сяйливо — Присл. до сяйливий … Український тлумачний словник
блискучий — 1) (який блищить), блискотливий, сяючий, (о)сяйний, сяйливий; лискучий, лиснючий, лисніючий (який лисніє); ґлянц[с]овий, ґлянсований (про лискучі предмети); ґлянсуватий, ґлянцюватий; лаковий, лакований (немов покритий лаком); атласний (який має… … Словник синонімів української мови
радісний — I (який відчуває / виражає радість; сповнений радости); зраділий (який відчув радість); у[в]тішний (який приносить утіху, радість; який виражає радість, удоволення); у[в]тішливий (який приносить утіху, радість); відрадний (який несе відраду,… … Словник синонімів української мови
яскравий — I 1) (який вирізняється свіжістю, ясністю тону, інтенсивністю свого забарвлення), палкий, палахкий, соковитий, густий; вогненний, вогнистий, вогняний, ярий (кольором подібний до вогню) Пор. барвистий, блискучий 1) 2) (який випромінює сильне… … Словник синонімів української мови